Гептил (несиметричний диметилгідразин) використовують як пальне для рідинних ракетних двигунів.

Гептил - пожежонебезпечна речовина, має високу термічну стійкість (розкладається у присутності каталізатора або при температурі 700-800 С). Не вибухає від ударів ні в рідкому, ні в газоподібному стані, однак легко займається на повітрі (температура спалахування 1 С). Гігроскопічний, утворює вибухонебезпечні суміші з повітрям, при контакті з азбестом, вугіллям, залізом здатний до самозаймання. Важче за повітря.

Гептил - безкольорова прозора рідина з різким неприємним запахом, що перетворюється в жовту на повітрі. Високотоксична речовина нервово-паралітичної, канцерогенної та задушливої дії. За своїми властивостями гептил наближається до бойових отруйних речовин. Висока сорбційна здібність гептилу сприяє його накопиченню в поверхневих шарах стін та покриттів з пористою поверхнею, в продуктах харчування. Сильно адсорбується одежею. На відмінність від вуглеводного пального гептил, добре розчинюючись у воді, не піднімається на поверхню, не фільтрується і не може бути зібраним з поверхні. При попаданні на ґрунт гептил з атмосферними опадами легко проходить в водоносні шари і далі в водойми далеко від місця виливу. При цьому можуть загинути живі організми за всім шляхом пересування гептилу.

Отруєння гептилом можливо при вдиханні його пари і в результаті проникнення через шкіряний покрив при попаданні на незахищені ділянки тіла.

Отруйлива дія пари гептилу проявляється, перш за все, в подразнені слизистої оболонки дихальних шляхів. Це подразнення поступово посилюється, з'являється кашель і утруднене дихання, з'являються головний біль, млявість, розлад кишково-шлункового тракту (нудота, блювота).

При важких отруєннях до перерахованих симптомів приєднуються задуха, набряк легенів, непритомність, судоми.

Гептил має здатність акумулюватися в організмі, прихований період дії - декілька годин.

Попадання бризок в очі може миттєво викликати біль, сльозотечею і почервоніння (кон'юнктивіт).