2.1 Бензини автомобільні

1. Бензини автомобільні

1.1 Фізико-хімічні властивості бензинів

Бензини автомобільні являють собою легкозаймисту прозору рідину.

Маркування, що характеризує транспортну небезпеку автомобільних бензинів, згідно з ГОСТ 19433-88 ”Вантажі небезпечні. Класифікація та маркування” відносяться до небезпечних вантажів класу 3, підклас 3.1, знак небезпеки 3, класифікаційний шифр 3111, ідентифікаційний номер бензинів автомобільних за списком ООН – 1203, код термінових заходів – 33.

Фізико-хімічні властивості бензинів наведені в таблиці нижче.

Таблиця 1 - Фізико-хімічні властивості автомобільних бензинів

Температура кипіння початок не нижче 35°С
кінець не вище 215°С
Щільність при 20°С не більше 780 кг/м³
Тиск насиченої пари мінімальний (35-80) кПа
максимальний (70-100) кПа
Відносна щільність пари (повітря = 1) 3.0
Температура самозаймання 255-370°С
Температура займання нижня –27°С –39°С
верхня –8°С-27°С
Питома енергія згорання 43500кДж/кг

Таблиця 2 - Показники вибухопожежонебезпеки бензинів

Марка нафтопродукту Щільність, кг/м3 ТСП, °С Температура межі розповсюдження полум'я, °С Мінімальна енергія запалення, мДж Питомий обсяг електричного опору, Ом·м Питома щільність заряду, кл/кг Максимальна енергія розряду, мДж
Бензин А-76(80) 700-750 -27 -27±3(-7)* 0,45 10 10 4·10 -11 0,53
Бензин А-92 725-780 -38 -37±5 (-5)* 0,41 (0,4-8,7)1010 2,4·10-9 0,51
Бензин А-95 725-780 -37 -37±-10 (-20)* 0,30 (0,5-7,0)1010 1,6·10-9 0,47
Бензин А-98 725-780 -39 -37±-10 (-20)* 0,30 (0,5-7,0)1010 1,6·10-9 0,45
    • Оптимальна температура

Відповідно до НПАОП 0.00-3.07-02 бензини віднесені:

  • категорія - 2 (легкозаймисті рідини) з пороговими масами : для 1 класу – 50000 т для 2 клас – 50000 т
  • група - 2

1.2 Небезпечна дія бензинів на людину та довкілля

Бензини мають наркотичну дію, подразнюють верхні дихальні шляхи, слизисту оболонку очей і шкіру людини. При нетривалому вдиханні пари бензину з’являється головний біль, неприємні відчуття, кашель у горлі. Більш тривале перебування у забрудненому середовищі викликає збудження, роздратування, запаморочення, слабкість, а , в окремих випадках, тяжкі отруєння. Постійний контакт – може викликати гострі запалення та хронічні екземи.

Гранично допустима концентрація пари вуглеводнів бензину в повітрі виробничих приміщень складає 100 мг/м³ у відповідності до ГОСТ 12.1.005.

Клас небезпеки бензину за ГОСТ 12.1.007

  • у разі інгаляційного впливу – 3 (речовини помірно небезпечні);
  • у разі потрапляння у шлунок – 4 (речовини мало небезпечні);
  • у разі потрапляння на шкіру – 3 (речовини помірно небезпечні);

Концентрація пари бензину 35-40 мг/л небезпечна для життя людини навіть протягом 5-10 хв. Контроль повітря робочої зони під час роботи з бензинами провадиться на наявність парів вуглеводнів (ГДК=300 мг/м³), бензину (ГДК=100 мг/м³), оксиду вуглецю (ГДК=20 мг/м³).

В атмосферному повітрі населених пунктів ГДК бензину (нафтового низько сірчистого у перерахунку на вуглець) становить: максимально разова 5 мг/м³; середньодобова 1,5 мг/м³.

1.3 Небезпека виникнення пожежі, вибуху при роботі з бензинами

Бензини автомобільні являють собою легкозаймисту рідину. Пара вибухоне-безпечна в об’ємних концентраціях 0,76-5,16%.

Для бензинів (А-78, А-80, А-92, А-95, А-95П, А-98) температурні межі поширення полум'я рівні - 37±5°С. Температура бензинів дорівнює навколишньої і для даних кліматичних умов існує можливість утворення вибухонебезпечного середовища в резервуарах протягом 6 місяців року.

З появою джерела запалювання можливе загоряння (пожежа, вибух).

Вибух та пожежа можуть статися в наслідок загорання бензинів чи їх пари, яка нагріта до температури займання, або при його контакті з поверхню, яка нагріта вище температури самозаймання. Самозаймання пари бензину можливе також в наслідок сильного нагріву під час дегазації (знешкодження) етилованих автомобільних бензинів сухим водним вапном.