2.4 Органічні розчинники

Велике значення мають численні органічні розчинники. Це перш за все розчинники нафтові (у тому числі і їх галогенотвірні), спирти, прості і складні ефіри, кетони, нітросполуки. Як розчинники поширені і суміші різних індивідуальних речовин, наприклад бензини, петролейний ефір, суміші спиртів і ефірів. До розчинників часто відносять також пластифікатори, службовці для поліпшення механічних і фізичних властивостей каучуків, природних смол, поліамідів і багатьох інших високомолекулярних сполук.

Органічні розчинники дуже широко застосовуються у виробництві пластмас, лаків і фарб, синтетичних волокон, смол, клеїв в гумовій промисловості, при екстракції рослинних жирів, для хімічного чищення одягу; крім того, їх використовують для очищення хімічних сполук перекристалізацією, при хроматографічному розділенні речовин, для створення певного середовища і так далі

До органічних розчинників відносять діетиловий ефір, ацетон, спирти, петролейний ефір, бензин, скипидар, чотирихлористий вуглець та інші речовини

Розчинники умовно класифікують за характеристиками:

  • за температурою кипіння — низькокиплячі розчинники (наприклад, етиловий спирт метилацетат) і висококиплячі розчинники (наприклад ксилол);

  • відносній швидкості випаровування — швидковипарні і повільновипарні (як еталон часто беруть швидкість випаровування бутилацетата); полярності — неполярні (вуглеводні, сірковуглець) і полярні (наприклад, вода, спирти ацетон).

Технічні умови на розчиннику зазвичай містять дані і по температурі спалаху, по межах вибухонебезпечних концентрацій пари в повітрі, по тиску пари при стандартних температурах, а також по розчинювальній здатності — для якого типу речовин можна використовувати даний розчинники (для розчинення масел і жирів, смол, фарбників, каучуків натуральних і синтетичних тощо).

1 Фізико-хімічні властивості

Характеристики розчинників

Найменування Температура, °С Нижня межах Межа допустимої
спалахування самозаймання запалювання (вибуховість), г/м3 концентрації, мг/м3
Амілацетат 20 3783 583 100
Ацетон —20 500 52 200
Бензол —14 580 93 20
Бензин-розчинник —30 250 37 300
Бутилацетат 13 371 80,6 200
Дихлоретан 10
N-, N- Діметилформамід 50 420 13,6 10
Етилацетат —4 400 82,7 200
Етилцелюлоза 40 245 66 200
Ксилол 17 495 433 50
N-пропаанол 15 500
Скипидар 30 253 36,2 300
Сольвент 34 495 58,2 100
Спирт бутиловий 28 410 51 200
Спирт ізобутиловий 27,5 371 73 200
Спирт метиловий —1 475 463 50
Спирт етиловий 11 432 49 1000
Толуол 4 ÷ 7 549 482 50
Уайт-спірит 33 270 300

2 Небезпечна дія на людину та довкілля

Токсична дія органічних розчинників пов’язана з їх здатністю розчинятися в жирах, а також їх леткістю. Вони легко надходять до організму через дихальні шляхи і шкіру. Чинять наркотичну дію, викликають роздратування шкіри, слизової оболонки органів дихання, травної системи, викликаючи запалення. Вищеназвані механізми дії органічних розчинників характеризують перший період гострого отруєння. У другому періоді, після зменшення симптомів, пов’язаних з наркотичною дією, або в разі тривалого отруєння настають характерні для кожної зі сполук специфічні ураження різних органів. Дія деяких органічних розчинників має винятково наркотичний характер.

Інколи в разі гострого отруєння наркотичним симптомам передує шум у вухах, солодкуватий присмак у роті, підвищене слиновиділення, нудота, відчуття оніміння в пальцях, прискорене серцебиття, пітливість. Трохи пізніше може виникнути підвищене психічне збудження з посиленою руховою активністю (наркотичне сп’яніння зі збудженням або судомами), проте інколи відразу настає наркотичний сон і кома. У разі отруєння оральним шляхом загальні наркотичні симптоми розвиваються трохи повільніше, проте вже в першому періоді можуть з’явитися ознаки, пов’язані з місцевим подразненням органічних розчинників слизової оболонки травного тракту у вигляді блювоти, болю в животі, діареї, інколи з домішкою крові. Пізні симптоми гострого отруєння, тобто симптоми другого періоду, виявляються сильніше. У стані коми найбільш небезпечна зупинка дихання в результаті механічної непрохідності дихальних шляхів (западання язика, скупчення виділень у бронхах, аспірація) або ураження дихальної системи. В обох випадках проявляється синюшність шкірних покривів, нерівне, переривчасте або прискорене дихання.

Надалі можливе зниження артеріального тиску, спазми, аритмія серця аж до повної його зупинки. Смерть може також настати внаслідок набряку легенів. Інколи після припинення наркотичної дії симптоми другого періоду настають лише через декілька днів (і навіть тижнів), перед цим хворий перебуває в стані уявного здоров’я. Можливі ураження печінки (жовтяниця), нирок, а також центральної і периферичної нервової системи (психічні розлади, епілептичні судоми, сліпота). У разі хронічних отруєнь характерні симптоми, пов’язані з порушенням кровотворних функцій кісткового мозку (анемія, лейкемоїдні реакції та ін.).

У разі потрапляння органічних розчинників усередину перша допомога зводиться до заходів, спрямованих на відновлення основних життєвих функцій організму (дихання і кровообігу).

Не можна провокувати блювоту, оскільки це спричинить серйозне пошкодження легенів.

Необхідно:

• зняти одяг, на який потрапив органічний розчинник;

• ізолювати пацієнта від предметів, які могли мати контакт із розчинником;

• промити уражену шкіру великою кількістю води з милом;

• забезпечити хворому повний спокій і тепло;

• терміново викликати лікаря (транспортувати можна лише в присутності й під наглядом лікаря, оскільки в разі важких отруєнь є вірогідність порушення серцевої і дихальної діяльності).

Обов’язково потрібно з’ясувати всі обставини й подробиці отруєння для подальшого забезпечення правильного процесу лікування. У легших випадках отруєнь органічними розчинниками або лише за підозри щодо них рекомендується дати хворому 100150 мл рідкого парафіну й 30 г глауберової солі. Не можна давати молоко, касторову олію, жири.

У випадках вдихання органічних розчинників, надаючи першу допомогу, необхідно:

• видалити пацієнта з атмосфери, що загрожує здоров’ю;

• вжити заходів, спрямованих на забезпечення основних життєвих функцій;

• забезпечити хворому повний спокій і тепло;

• промити очі й інші уражені місця великою кількістю води;

• негайно відвезти хворого до лікарні, щоб якнайшвидше почати спеціалізоване лікування;

• ретельно оглянути місце випадку з подальшим його знезараженням.

Небезпека виникнення пожежі, вибуху при роботі з органічними розчинниками

Органічні розчинники являють собою легкозаймисту рідину, що вимагають дотримання певних правил під час роботи, зберігання і транспортування. Пара вибухоне-безпечна в об’ємних концентраціях 0,76-5,16%.

З появою джерела запалювання можливе загоряння (пожежа, вибух).

Вибух та пожежа можуть статися в наслідок загорання розчиників чи їх пари, яка нагріта до температури займання, або при його контакті з поверхню, яка нагріта вище температури самозаймання.

Органічними розчинниками є легкозаймисті рідиния.

3 Посилання

  1. Розчинник
  2. Solvent
  3. Пропіловий спирт