0.3 Аміак

Аміак при атмосферному тиску й температурі вище -33°С являє собою безкольоровий газ із різким запахом й їдким смаком.

Аміак зріджений перевозиться під тиском, при виході в атмосферу - димить. Аміак добре розчиняється (поглинається) водою, утворює аміачну воду, проводить електричний струм, електростатично іскробезпечен (не електризується).

Властивості аміаку
Молярна маса 17,03
Щільність рідини 681 кг/м³
Щільність ПГФ аміаку при нормальних умовах 0,71 кг/м³
Температура кипіння -33,41 °С
Показник адіабати 1,32
Теплота згорання 316,5 кДж/моль
Теплоємність рідини 4700 Дж/(кг·К)
Теплота випаровування 1,37·106 Дж/кг

Відповідно до НПАОП 0.00-3.07-02 аміак віднесений:

  • індивідуальна речовина з пороговими масами : 1 клас – 500 т; 2 клас – 50 т;
  • категорії - 1,8;
  • групи - 1,3.

Небезпеки для життя людей

Клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007 – 4

Аміак діє на організм людини наступним чином: при вдиханні пари аміаку з'являється кашель, чхання, печіння в гортані, сиплість або втрата голосу, набрякання слизуватих оболонок, явища бронхіту, хрипи в легенях.

За даними досліджень ЛИГТП, наслідком отруйної дії аміаку є:

  • зміна тиску крові;
  • дія на судинно-руховий центр і серцевий м'яз;
  • зміна слизуватих оболонок шлунка(без безпосереднього влучення аміаку);
  • порушення й гноблення нервової системи.

Найбільш серйозним ускладненням може бути моментальна зупинка дихання у фазі видиху (рідше вдиху).

При влученні в струмінь газу (при аваріях) спостерігається почервоніння і набрякання шкіри, поява міхурів. При влученні на шкіру, рідкий і газоподібний аміак у більших концентраціях викликає появу довго незагойних термохімічних опіків, а у важких випадках - виразок.

Вдихання аміаку в більших концентраціях викликає загальне порушення, судороги, набряк легенів і смерть. При гострих отруєннях з'являється подразнення носоглотки, бронхів, ядуха, блювота.

Граничні санітарні норми аміаку в повітрі мг/м³
у виробничих приміщеннях 20
поріг сприйняття нюхом 35
концентрація, що подразнює:
- горло; 300
- очі; 500
- викликає кашель; 1200
максимально припустима концентрація пари при тривалому перебуванні 70
шкідлива дія при тривалому перебуванні 100
максимально припустима концентрація при короткочасному перебуванні 200-350
смертельний результат при впливі протягом 0,5 - 1,0 години 1500 - 2700
Смертельна токсодоза 150 мг·хв/л
Порогова токсодоза 15 мг·хв/л

Небезпека виникнення вибуху, пожежі

Аміак має вибухонебезпечні властивості. При концентрації у повітрі понад 11 % (об.) і наявності відкритого полум'я починається його горіння.

У повітрі пара горить погано (жовтим полум'ям), у кисні - добре з зеленуватим полум'ям.

Вибухонебезпечні концентрації знаходяться в межах 15-28 %(об.). При нагріванні суміші з повітрям до 100°С концентраційні межі розширюються, а найбільше реакційно здатною є концентрація 22%(об.). При цій концентрації максимальний тиск вибуху складає 588 кПа. Температура запалення 651 °С.